Русь-Україна у другій половині XI — першій половині XIII ст.

Пригадайте, як Ярослав Володимирович став великим київським князем.

Ярослав Мудрий не хотів, аби його сини боролися за владу так, як це робив він. Тому склав заповіт, у якому запропонував нову систему успадкування влади за принципом сеньйорату (старшинства).

Так, усі землі Русі-України князь поділив на уділи. Сини Ярослава отримали кожен окремий уділ за принципом родового старшинства. Київські землі дісталися найстаршому Ізяславу. Землі мали переходити від старшого брата до наступного за віком. Тож поступово наймолодший із братів став би київським князем мирним шляхом. Князь сподівався, що так допоможе зберегти єдність Русі-України й гарантуватиме мирний шлях передавання влади.

Чим новий спосіб передавати владу відрізнявся від попереднього?

Правління Ярославичів. Перший тріумвірат

Ізяслав, Святослав та Всеволод спільно керували державою з 1054 до 1073 року. Тому їхнє правління назвали тріумвіратом.

На перший погляд, така система була ефективною. Також брати разом ухвалили нові правові норми «Руської правди» («Правда Ярославичів», 1072 р.). Проте старші сини одразу ж по смерті Ярослава Мудрого у 1054 р. почали порушувати його волю — усі троє найбільше прагнули примноження власних земельних володінь.

Тож у 1057 р. Ізяслав заволодів Волинню, Ярославичі також поділили між собою Смоленську землю, загарбали західні землі Русі-України. У 1067 р. вони відібрали Полоцьк у племінника Ярослава Мудрого Всеслава Брячиславича.

Внутрішню боротьбу ускладнила поява на південних кордонах нових кочовиків. Так, у 1055 р. літопис уперше повідомляє про половців, які у 1060-х роках почали напади на руські землі.

Прочитайте уривок з літопису і розгляньте малюнок.

Які події зображені на мініатюрі? Чому князі не змогли перемогти нового ворога?

«Року 1068 прийшли інопле-мінники на Руську землю, половці многі. А Ізяслав, і Святослав, і Всеволод вийшли супроти них на [річку] Альту. І коли настала ніч, рушили вони одні проти одних. За гріхи наші напустив Бог на нас поганих, і побігли руські князі, і перемогли половці».

Дізнавшись про поразку княжих військ, кияни зібрали віче. Вони вимагали роздати їм зброю і коней. Князі відмовили — і почалося повстання. Старший Ярославич утік до Польщі. У Києві близько року правив Всеслав — колишній князь полоцький. Та у 1069 р. Ізяслав за підтримки польського короля Болеслава II знову посів київський стіл.

Пригадайте, хто з Рюриковичів також звертався по допомогу до польського короля.

Після цих подій тріумвірат почав слабнути. За ініціативи Святослава молодші брати у березні 1073 р. рушили на Київ. Ізяслав знову подався до Польщі, а владу у Києві здобув Святослав. Всеволодові ж дістався Чернігів. Так тріумвірат Ярославичів припинив своє існування.

Коли у 1076 р. Святослав помер, Ізяслав повернув собі Київ, а Всеволод зберігав владу в Чернігові. Проти такого рішення виступив чернігівський князь Олег. Не маючи достатньо власного війська, він першим привів на руські землі половців як союзників.

Поміркуйте, чому дії Олега Святославича були дуже небезпечними для усіх Рюриковичів.

На допомогу Всеволоду прийшов Ізяслав. Та вирішальна битва стала останньою для найстаршого з Ярославичів — у битві на Ніжа-тиній ниві він загинув. Тож Всеволод вокняжився у Києві.

Під час свого правління протягом 1078-1093 рр. Всеволод відновив одноосібну монархію, проте авторитет і влада київського князя ослабли. Він не зміг остаточно перемогти обділених землями родичів і, щоб припинити протистояння, надав їм удільні князівства. Та чвари між Рюриковичами все одно тривали. А в умовах постійних набігів половецьких орд це суттєво знижувало боєздатність руських військ. Прагнучи примирити ображених родичів, син Всеволода Володимир Мономах після смерті батька поступився київським престолом Свя-тополку Ізяславичу, а сам повернувся до Переяслава.

Які способи припинення чвар між руськими князями ви могли б запропонувати?

Щоб домовитися про спільні дії, князі скликали снеми — князівські з’їзди. На них вони вирішували важливі державні питання. За літописними повідомленнями, перший з’їзд відбувся у 1072 р. у Вишгороді. На цьому ж з’їзді князі прийняли «Правду Ярославичів»-. Нові норми забороняли кровну помсту і визначали стягувати віру (штраф) на користь держави.

Розгляньте зображення. Якими засобами, на вашу думку, художник передав важливість події?

Важливі рішення були прийняті на Любецькому з’їзді князів у 1097 р. Літописець повідомляє, що учасники зібрання зверталися один до одного зі словами: «Пощо ми губимо Руськую землю, самі проти себе зваду маючи? А половці землю нашу розносять і раді є, що межи нами війна донині». Урешті Рюриковичі

вирішили, що «кожен хай держить отчину свою». Якщо ж хтось зазіхав на землі родичів, усі інші мали покарати нападника. Порядок передавання влади, заснований Ярославом Мудрим, князі скасували. Та рішення з’їзду не були втілені в життя, адже до 1100 р. між Рюриковичами продовжувалася боротьба за землі.

Пізніші з’їзди проводили для залагодження конфліктів щодо розподілу земель та об’єднання у боротьбі з половцями. Примирити Рюриковичів зміг Володимир Мономах.

Вотчина — спадкова земельна власність князів, бояр та інших членів панівної верхівки в середньовічній Україні.

1. Визначте чотири головні події періоду від початку правління Ярославичів до 1100 р.

2. Чому правління Ярославичів вважають початком процесу розпаду Русі-України й ослаблення влади великого князя?

3. Виконайте онлайн-вправи.

Домашнє завдання

Складіть історичний портрет-інфографіку одного з учасників тріумвірату Ярославичів.

Підготуйте повідомлення про боротьбу князів із половцями.

 Це матеріал з підручника Історія України за 7 клас Дудар, Гук